Вінницький міський палац дітей та юнацтва розпочав роботу у вересні 1935 року. Тоді він називався Вінницький Палац піонерів та жовтенят. Розташовувався у будинку по нинішній вулиці Князів Коріатовичів з мальовничим виглядом на берег Південного Бугу. Далі на vinnytski.
Перші роки роботи
З великої кількості гуртків освітньо-культурного закладу позашкільної роботи діти та молодь могли обрати заняття собі до вподоби. Тут працював: клуб авіаконструкторів, ляльковий театр та студія драматичного мистецтва, фотолабораторія, радіоклуб, аграрна лабораторія та ботанічний сад, музична студія, читальна зала, студія образотворчого мистецтва, кімната з настільними іграми, лижна база та ковзанка, а також клуб снайперів, який відвідувала відома учасниця вінницького підпілля Ляля Ратушна, чиїм іменем й досі названий палац. За гарні досягнення у стрільбі Лялю Ратушну нагородили значком Ворошиловського стрільця.
На території палацу розташовувався власний стадіон, дитячий майданчик з гірками та гойдалками, а також театр просто неба.
Через рік після відкриття Палацу, тут запрацював невеликий цукровий завод, потужності якого дозволяли виробляти до 8 кілограмів цукру на день.
Палац у повоєнні роки
У роки Другої світової війни Палац піонерів та жовтенят було знищено. Після звільнення від німецьких окупантів понівечена Вінниця взяла курс на відбудову. Зокрема й Палац став відновлювати діяльність з березня 1945 року. Для цього йому виділили нову триповерхову будівлю на вулиці Козицького (нині — Європейська площа). Змінилась й назва на Палац піонерів та школярів.
Щоденно сюди приходили близько 150 – 200 дітей у пошуках нових знань та навичок. Тут діяли дитяча типографія, що висвітлювала різноманітні досягнення вінницьких школярів, взуттєва майстерня, класи художнього вишивання, крою та шиття, духовний та струнні оркестри, танцювальний гурток.
Для зацікавлення учнів старших класів тут запрацював молодіжний автомотоклуб, який невдовзі став відомим по всій Україні. У власності клубу було два мотоцикли та один автомобіль. Тут викладали водіння, правила дорожнього руху та вчили ремонтувати транспорт. А через два роки роботи гуртка старшокласники здійснили мотопробіг на власних мотоциклах від Вінниці до Одеси, про що писала чи не вся українська преса.
Нове приміщення
Великий попит до гуртків змусив шукати нове приміщення, адже у старому вже було затісно. У 1969 році у Вінниці побудували новий Палац піонерів і школярів на Хмельницькому шосе, де він працює й дотепер. До збору коштів на будівництво долучались й комсомольці, піонери, молодь.
Нова будівля була набагато просторішою, завдяки чому тут розмістили плавальний басейн, великі балетні зали, спортивні та актову зали, астрономічну обсерваторію, стрілецький тир та безліч кабінетів для занять. З’явились й нові гуртки з художньої гімнастики, бального, класичного та народного танцю, радіооператорів. При палаці діяв популярний військово-спортивний клуб “Зірниця”, де дітей навчали основ захисту своєї країни. Учасники Клубу інтернаціональної дружби “Факел” мали змогу налагоджувати внутрішньосоюзні і міжнародні контакти з однолітками здебільшого за допомогою листування.
Також в оновленому Палаці працювали школа юних пожежників, клуб юних інспекторів дорожнього руху, музей піонерської та комсомольської слави “Поділля”, вокально-інструментальний ансамбль “Мозаїка”, піонерський клуб “Іскорка”.
Сьогодення Палацу дітей та юнацтва
В 1991 році Палац піонерів та школярів був перейменований на Палац дітей та юнацтва м. Вінниці. Він залишається одним з найбільших позашкільних навчально-виховних закладів, де дітлахи та підлітки можуть займатись спортивною, творчою та науковою діяльністю.