Донедавна Оксану Бандуру знали у вузьких колах вінницьких та київських театрів, але у 2022 році, коли фільм “Люксембург, Люксембург” потрапив на Венеціанський фестиваль, талановиту вінницьку акторку побачив увесь світ, пише vinnytski.info.
Перші ролі у театрі
Захоплення мистецтвом розпочалось, коли в дитинстві Оксана стала відвідувати народні танці та уроки фортепіано, тоді ж вперше й познайомилась зі сценою. Професійну освіту здобула у Вінницькому училищі культури та мистецтв ім. М. Д. Леонтовича. Як зазначала Оксана в одному з інтерв’ю, до навчального закладу вступила випадково у 1993 році, але вона не до кінця усвідомлювала, куди потрапила. Навчалась на театральному факультеті, який закінчила у 1997 році.
Найпершою роллю стала Пеппі Довгапанчоха. З 1999 року Оксана жила на два міста — Вінниця та Київ. У столиці Оксана познайомилась з Людмилою Лимар. Вона допомогла вселити у молоду актору віру та запропонувала роль Джил Тенор у своїй виставі “Буси всесвітньої любові”, яка стала першою найбільш значущою у кар’єрі вінничанки.
Крок у режисуру
Вперше у ролі режисера Оксана випробувала себе, коли у вінницькому театрі ім. М. Садовського проводився конкурс “Творчі таланти”. Тоді вінничанка поставила з молодими колегами казку Олександра Пушкіна, за що її похвалили та визнали, що вона має хист до режисури.
У 2004 році Оксана Бандура вступила КНУТК ім. І. Карпенка-Карого. На випускному курсі студентам запропонували експеримент: зіграти у дипломних виставах. Ставили п’єсу Івана Карпенка-Карого “Безталанна”. Оксані дісталась роль Варки. Експеримент пройшов успішно.
Тому, коли Оксані Бандурі довірили першу серйозну постановку, вона знала, що хоче знову поставити “Безталанну”. Вона скоротила п’єсу, додала сучасну музику гуртів “Океан Ельзи” та “Бумбокс” та на роль обрала насамперед молодих акторів театру та лише троє дорослих.
Як потрапила у фільм Антоніо Лукіча
Фільм “Люксембург, Люксембург” є другою повнометражною роботою українського режисера Антоніо Лукіча та став одним з найкасовіших українських стрічок. Знялась у ньому й вінницька акторка, отримавши роль тещі одного з головних персонажів.
Як розповідає Оксана, про пошук акторів дізналась з поста на сторінці української кастинг-менеджерки Алли Самойленко. Продивившись вимоги, Оксана побачила що її вік та типаж підходять для ролі у фільмі. Тоді поставила плюсик у коментарях, аби спробувати потрапити на кастинг. Незабаром з вінничанкою зв’язалась Алла Самонейко та попросила записати самопробу, оскільки тоді на дворі була весна 2021 року та був черговий спалах коронавірусу. Оксана знімала відео у себе вдома на телефон. Згодом запропонували приїхати у Київ на проби наживо, акторка погодилась. На першій зустрічі був присутній режисер Антоніо Лукіч та актор Андрій Лідаговський, які остаточно затвердили Оксану на роль.
Хоч роль й була більш епізодичною, акторка зазначає, що отримала неймовірний досвід. Вона рада, що режисер повірив у неї, завдяки чому отримала змогу стати частинкою цього фільму. Оксана згадує, що атмосфера на знімальному майданчику була дуже теплою та дружньою. Перед початком знімального процесу режисер зібрав усіх, роздав текст, а потім пропонував імпровізувати. Цікавий підхід, підтримка та злагоджена робота була у всьому.
З початком повномасштабного вторгнення робота над фільмом була призупинена. Багато людей виїхало, хтось був на фронті, команда була буквально розкидана по Україні та за її межами. Та завдяки ЗСУ, що звільнили Київську область, частина команди та режисер змогли повернутися до Києва і продовжити роботу.
Прем’єра фільму відбулась у вересні 2022 року на Венеційському кінофестивалі, а в український прокат стрічка вийшла 13 квітня 2023 року. За перші вихідні прокату вона стала лідером кінопрокату. Фільм переглянули 34 800 глядачів, а касові збори склали 5,59 млн гривень.