Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 року в Україні, у Вінницькій області. “Вірність слову, віра в його вічність” — це переконання стало девізом письменника, його кредо, з яким він сміливо йшов по життєвому шляху. Письменник і публіцист Євген Гуцало залишив багату спадщину у вигляді десятків творів, які були перекладені багатьма мовами світу та увійшли до золотого фонду української літератури, пише сайт vinnytski.info.
З дитинства з книгою
Євген народився в селі Новоживотів (тоді Старий Животів) Вінницької області в родині вчителів. Їм вдалося зацікавити сина читанням і прищепити йому жагу до знань. Варто зазначити, що незважаючи на страшні події, які відбулися у 30-х роках минулого століття, родині вдалося зберегти свою бібліотеку. Євген ріс тихою, вдумливою дитиною, багато читав, аналізував, запам’ятовував прочитане. Змалку мав широкий кругозір і легко сприймав шкільну програму.
Щира любов до читання спонукала Гуцала стати письменником. Свої перші оповідання й вірші він написав у десятирічному віці, пізніше намагався публікувати твори в різних журналах, але цей задум не увінчався успіхом. Проте майбутній письменник не збирався зупинятися.
Початок шляху
Закінчуючи школу, Євген думав про кар’єру журналіста. Щоб здійснити свою мрію, він поїхав до столиці й спробував вступити до Київського університету ім. Шевченка. На жаль, він не ідеально здав останній іспит – географію, і двері бажаного навчального закладу залишилися для нього закритими.
Не гаючи часу, хлопець повернувся на рідну Вінниччину й почав готуватися до наступного вступу. Ця спроба увінчалася успіхом, і 1955 року Гуцало став студентом Ніжинського педагогічного університету ім. Гоголя.
Увесь вільний від навчання час Євген присвячує письменництву, активно пробуючи себе в різних жанрах – поезії, прозі, публіцистиці. Надсилає свої твори до Києва, але підтримки не знаходить – літераторам не подобається громадянська позиція автора, вільнодумство і сатира. Забігаючи наперед, зауважимо, що Гуцало майже все життя зазнавав певних утисків за свою творчість.
Журналістика
Після закінчення навчання Євген зміг здійснити свою давню мрію – стати журналістом. Писав одразу для кількох великих видань. Його матеріали публікувалися в періодичних виданнях Чернігівської, Львівської і Вінницької областей. Водночас надсилав до редакцій літературні твори. При цьому читачі високо оцінили його творчість і з задоволенням читали твори Гуцала.
Письменницька діяльність
З 1960 року письменник займався лише літературою. У 1962 році вийшла книга “Люди серед людей” – перше видання оповідань письменника. Протягом десятиліття він успішно реалізовував свої ідеї і разом із відомими “шістдесятниками” Іваном Драчем, Ліною Костенко, Миколою Вінграновським та іншими творив новітню літературу України.
Один за одним виходять твори Гуцала: “З вогню воскресли”, “Мати своїх дітей”, “Сільські вчителі” та інші. Євген Пилипович пише щиро, чесно, з любов’ю до простих людей і своєї Батьківщини.
Видаються також книжки для дітей: “Жовтий гостинець”, “Зайці в полі варять борщ”, “Дениско”, “Скажений чорнобильський собака” та інші. Саме дитяча література допомогла письменникові стати лауреатом Державної премії УРСР імені Шевченка.
Особливо варто виділити бурлескно-реалістичний роман-трилогію “Позичений чоловік, або Хома невірний і лукавий”, “Приватне життя феномена”, “Парад планет”. За мотивами останнього роману в 1984 році на “Мосфільмі” була знята однойменна стрічка.
Стосунки з владою
Як було сказано вище, влада не була до письменника прихильною, а колеги критикували його за гостру сатиру і вільні думки. Проте Гуцало не виступав відкрито проти правлячої партії – після втрати дружини він сам виховував двох дітей і, побоюючись за них, не наважувався стати відвертим дисидентом. Проте Гуцало вмів завуальовано, але влучно розповісти читачеві про життя в умовах загального обману, про деформацію суспільної свідомості, про національну ментальність і багато іншого.
З розпадом СРСР і здобуттям Україною незалежності Євген Пилипович ніби знайшов друге життя. Нарешті він міг писати про все, що вважав за потрібне, не боячись переслідувань з боку влади. Усе, що було заборонено, усе, про що писали лише натяками, нарешті можна було висловити відкрито. Гуцало серйозно взявся за журналістику, бо настав час, коли він міг відверто поговорити з читачем про свої душевні муки й озвучити суспільству свої таємні думки. І це підтвердив цикл гострої аналітики.
Євген Пилипович Гуцало, натхненний чистими помислами, повагою до людей, любов’ю до Батьківщини, створив чесні, серйозні та глибокі твори. На жаль, відомий уродженець Вінниччини прожив зовсім небагато. Він пішов з життя 4 липня 1995 року у віці 58 років. Причиною стало захворювання серця, яке мучило письменника останні роки його життя. У пам’яті народу він назавжди залишиться щирою, світлою й відкритою людиною, яка вміла творити, не зраджуючи свою совість.