Заслужений артист України, власник густих вусів, зірка української естради — йдеться про Павла Зіброва. На його піснях виросло не одне покоління, а цікавість до творчості не зменшується. Як Павлу вдалось досягти такого успіху далі на vinnytski.
Ранні роки
Павло Миколайович народився 22 червня 1957 року у селі Червоне, що на Вінниччині. Батько помер, коли хлопчику було 9 рочків. Мати працювала вчителькою у школі та з раннього віку змогла прищепити сину любов до українського фольклору та почуття патріотизму.
Павло з дитинства розвивав музикальні здібності. Він мав бубон, а брат Володимир грав на баяні. Цей дует часто розважав друзів, знайомих та родичів під час свят. Аби діти опанували музичне мистецтво, мама возила Володю до Гайсина на заняття. Павлу пощастило, оскільки викладач з музики з’явився у їхньому селі. Він відвідував заняття два рази на тиждень.
Створення власного гурту
В 9 років вступив у музичну спецшколу-інтернат ім. Миколи Лисенка у Києві. Він мав опанувати віолончель, але через те, що не набрався клас, Павла перевели на контрабас. Навчальна програма у музичній школі базувалась на вивченні творчості класиків: Чайковського, Моцарта, Баха, Бетховена, але учні надавали перевагу дослідженню Бітлз і Чикаго, тому вони репетирували улюблену музику окремо від навчання. Через деякий час Павло разом з однокласниками створили й власний гурт “Явір” з 12 осіб, поєднавши клавіші, барабани, гітару, бас-гітару, віолончель. Вони отримали змогу виступати в Будинку культури авіазаводу, а коли колектив почав набирати популярність, стали запрошувати давати концерт в Київському політехнічному інституті, будівельному інституті та університеті, автодорожньому інституті та інших закладах.
Незабаром, крім задоволення, музика стала приносити й дохід. Кожен учасник гурту став отримувати по 100-150 карбованців. Чутки про талановитий колектив швидко ширились іншими містами, тому концерти доводилось давати й в Житомирській і Чернігівській областях.
Навчання продовжилось у Київській консерваторії ім. П. І. Чайковського, де й зустрів свою майбутню дружину. Паралельно з навчанням працював хормейстером в інституті ядерних досліджень та на фабриці “Киянка”, а також входив до складу оркестру танцювального колективу “Горлиця”.
Сольна кар’єра
В тридцятирічному віці Павло знову вступив до Київської консерваторії на класичний вокальний факультет. Плідна праця дозволила отримати першу премію радіоконкурсу “Нові імена”, а згодом й посісти 4 місце на конкурсі.
У 1993 році вийшли перші пісні “Білий цвіт на калині” та “Як побачу рідну хату”, які швидко набрали популярність та грала у всіх закладах. Цікавий той факт, що “Білий цвіт на калині”, яку написав Остап Гавришів, Павло виміняв за пляшку горілки.
Наступний раз успіх прийшов зі створенням дуету разом з Аллою Кудлай. Тоді він написав “Полюби мене”, “Серед білого дня”, “Я і ти”. Незабаром Павло Зібров створив власну концертну програму і став давати сольники.
У 1993 році Павлу Зіброву надали звання Заслуженого артиста України. Павло самостійно створює альбоми на життєві й душевні теми. Доводилось давати до 40 живих концертів на місяць, а раз навіть в адміністрації Президента. У 1996 році отримав звання Народного артиста України, після чого виконавець випустив його пісні не один десяток років звучать на українському радіо та телебаченні.
Збирає молоду аудиторію
Павло Зібров не відстає й від розвитку нових технологій. Співак має власний сайт, а також YouTube-канал під назвою ZIBREMBO, де викладає нові кліпи, сучасні відео та спільні проєкти з іншими зірками.