Олександр Шемет свого часу вирішив після школи піти працювати на завод. Але відсутність вищої освіти ніскільки не завадило чоловікові побудувати комфортне життя та займатись всім чим подобається, а один з девізів Олександра звучить як: “Всі прийняті рішення правильні”. Далі на vinnytski.
Після школи планував працювати на ГПЗ-18
Ще бувши школярем, Олександр Шемет вирішив, що для гарного життя не обов’язково мати вищу освіту, а заробити на машину та квартиру може й звичайний токар. Батьків же такий варіант не зовсім влаштовував та вони наполягали на продовженні навчання. Аби не провокувати конфлікт, Олександр подав документи до педагогічного інституту, але не з’явився на останній екзамен, через що його й не прийняли до навчального закладу. Мрія здійснилась: хлопець пішов працювати на Вінницький підшипниковий завод. За три місяці зміг отримати розряд токаря.
Наявність стабільної роботи дозволила проводити вільний час на дискотеках, але не на танцмайданчику, а в ролі DJ, MC та PJ одразу. До того ж у ті часи закордонна музика була заборонена й КДБ не становило такої небезпеки для Олександра, оскільки він не належав до ряду інтелігенції. А з настанням перебудови можна було вже не переживати, що можуть заарештувати, хлопець став відкрито займатись улюбленою справою, організовувати концерти та фестивалі. Спочатку це було захопленням для душі, а згодом воно почало приносити й прибуток, завдяки чому незабаром вдалось побудувати й будинок разом з батьками. Олександр зміг створити один із перших в Україні рок-клубів і був обраний його першим президентом.
Час КВК
Після створення рок-клубу, довкола Олександра почало збиратись чимало молодих дівчат та хлопців, але не всі мали музичний хист. Одночасно став набирати популярності КВК, а незабаром й у Вінниці створили першу гумористичну команду. За словами Олександра, аби класно виступати у КВК, йому довелося довго вчитися імпровізувати, швидко мислити, покращувати харизматичність, аби завоювати довіру глядачів.
Жарти придумували всією командою, але в один сценарій доводилось все збирати Олександру. Найбільшою складністю було вивчення текстів. Як зазначає Олександр, відсутність вищої освіти ніколи не заважала йому отримувати нові знання з відкритих та альтернативних джерел. 
Олександр Михайлович започаткував цілу династію гумористів. На сцені виступав разом з братом Віктором. Далі справу продовжили його сини, які були капітанами команд. Михайло керував “Вінницькими перцями”, звідки також вийшли відомі гумористи Олександр Теренчук та Дмитро Голубєв, а Євген очолював команди “Суперсімейка” та “Реклама”, що були чемпіонами міста, а також працював редактором дорослого КВК Вінниці. Невістки так само були близькими до гумору та брали участь у КВК. Племінниці грали в КВК ще зі шкільних літ, а Юлія стала головною ведучою місцевих гумористичних змагань, фестивалів та інших заходів. Далі настав час онуків Андрія та Дмитра та онучки Олександри, які продовжили сімейну справу.
Колекціонер та винороб
Не одним гумором живе Олександр Михайлович. Серед інших його захоплень є колекціонування. Так однією з найбільших є колекція кухлів, збирання якої розпочалось випадково. Гуморист отримав перший кухоль від знайомої, що переїхала жити в Німеччину та стала там грати у КВК. Олександр написав кілька жартів на розминку, які допомогли їй виграти чемпіонат. На знак подяки Інна передала скляний кухоль із металевою кришкою та ручкою, що був виготовлений у Німеччині ще коли стояла Берлінська стіна. Далі Олександр став отримувати схожі подарунки від друзів з усього світу. Як правило йому зазвичай привозили крадені кухлі з різних пивних забігайлівок Мюнхена, Люксембургу, Брюсселя, Парижа, Козятина, Монреаля, Монако тощо.Іншою не менш улюбленою справою є виноробство. Має власний виноградник та любить експериментувати, тому у його погребі можна побачити вино з вишні, кизилу, горобини, черешні, абрикосів та навіть кульбаб.